Війна — це завжди важкий період. Однак такі речі є історією, яку неможливо стерти зі сторінок і пам’яті. І важливо, щоб кожен знав хоча б обриси основних подій країни, а також рідного міста. Ця стаття присвячена Філадельфії та її ролі у Семирічній війні. Дана подія винесла наше місто на новий щабель. Економіка почала покращуватися, так само як і саме життя на теренах Філадельфії. Далі на philadelphiayes.
Початок війни
Семирічна війна, також відома за історичними даними як Французько-Індіанська, тривала з 1756 по 1763 рік. На перший погляд, наше місто не взяло безпосередньої участі в активній воєнній фазі. Але Філадельфія відіграла досить важливу роль під час цієї трагедії, коли сотні життів завершилися, ледь розпочавшись.
Бої почалися на території Північної Америки, але пізніше війна розширилася на Європу. Причиною, як не дивно, стало бажання володіти великою частиною земель. Під час Семирічної війни за право колоніального панування боролися Франція та Велика Британія. Але, як вже було зазначено, у конфлікт втягнули й інші території. В боях брали участь всі великі та багато менших держав Європи. Філадельфія стала містом, яке, попри своє бажання, виявилося втягнутим у довгий воєнний конфлікт.
Роль Філадельфії у війні та зміни міста
У кожному протистоянні є міста та люди, що допомагають вистояти. Такою стала й Філадельфія, однак мешканці не знали, до чого це пізніше призведе. Наше місто мало один з найважливіших портів. Воно розташовувалося на східному узбережжі, що робило доступ до нього легким. Через таке зручне місцеположення Філадельфія була втягнута у воєнний конфлікт повною мірою.
Під час Семирічної війни місто почало швидко перетворюватися на велику урбанізовану територію. Причиною такого зростання та змін стало те, що Філадельфія приймала велику кількість біженців. Також місто виявилось тривалим перевалковим пунктом для військових та постачання.
Наступний етап, який відвів Філадельфію на більш сучасний рівень, — це трансформація економічного питання. Але, окрім цього, зміни відбулися й на політичному рівні. Поступово влада квакерів, які довгий час були на чолі міста, почала слабшати. Натомість електоральна база набирала сили. Такі зміни відбувалися не лише через війну, а й завдяки зацікавленим особам. Звичайно, ті мали свою вигоду з цього, однак заперечувати зміни, які покращили загальний стан міста та його розвиток, немає жодного сенсу.
Війська
На момент 1754 року Пенсильванія не мала сил та стандартної організації, яка могла б обороняти колонію від ворогів. Міста, звичайно, мали певні сили та угруповання. Незалежні військові організації почали своє існування ще за часів війни короля Георга. Однак такої кількості штату не вистачало, щоб задовольнити потреби в обороні. Через конфлікт, який набирав сили щодня, чисельність військових потрібно було швидко збільшувати та покращувати саму структуру.
Розуміючи, що колонії якнайшвидше потрібно нарощувати свої сили, член Асамблеї Пенсильванії Бенджамін Франклін отримав можливість заручитися підтримкою. Це призвело до прийняття першого закону про поліцію в Пенсильванії. Ця визначна для подальшого розвитку подія сталася у 1755 році.
Протягом певного, не довгого, часу колонія отримала дві поліцейські організації. Однак ті не могли знайти спільної мови, що призвело до їх постійної конкуренції. Тому кожен підрозділ отримав свою територію для захисту. Одні залишилися головною оборонною силою колонії, тоді як інші стали на захист першої лінії кордону. Щоб збільшити свої сили у можливому протистоянні, Нью-Джерсі також вирішило підняти свої війська. Однак колонії вторгнення не загрожувало, і було прийнято рішення залишити пост та перейти на кордон з Нью-Йорком. У 1756 році частина полку спочатку потрапила в облогу, а потім у полон.
Зменшення впливу квакерів та притулки для військ у Філадельфії
Початок конфлікту призвів до розбіжностей у думках. Пенсильванські квакери не могли дійти рішення щодо того, чи повинні вони вв’язуватися в боротьбу та брати участь в обороні колонії. Одна сторона була проти, адже таким чином вони порушили б свою священну обітницю бути пацифістами. Але існували й більш прагматичні люди, їх кількість була значною. Вони виявились членами Асамблеї Пенсильванії й віддавали перевагу виділенню коштів на оборону колонії.
Така активна фаза підтримки тривала з осені 1755 року до літа 1756 року. Але після того, як представники квакерського суспільства зрозуміли, що конфлікт починає затягуватися, деякі з них стали більш стримано голосувати за виділення коштів на воєнні потреби. Пізніше шестеро осіб з цього класу взагалі пішли зі складу Асамблеї Пенсильванії. Ця ситуація дала можливість не лише посунути, а й витіснити квакерську спільноту, що опозиційні групи й зробили на виборах у 1756 році. Таким чином квакери перестали бути на чолі, і їх вплив значно зменшився.
Філадельфія стала не лише головним містом, де збирали війська для подальшого відправлення на позиції. Вона також слугувала плацдармом. Через це виникали певні проблеми. Наприкінці 1756 року Шістдесятий, також відомий як Королівський американський полк, було відправлено до Філадельфії. Однак у той час місто не мало жодної казарми, щоб помістити все військо. Через це виникла значна проблема з розміщенням, а надалі почалися суперечки. Ціни, які пропонували власникам дворів та таверн, були мізерними, і вони не хотіли поступатися та зазнавати збитків від таких угод.
Командир армії намагався знайти спільну мову з власниками можливих місць розміщення підлеглих. Однак до жодного консенсусу вони так і не дійшли, навіть попри те, що до переговорів під’єднали мера міста. Проте про проблему, яка склалася, дізнався головний командувач. І вже він взяв вирішення ситуації у свої руки.
Командувач пригрозив застосувати фізичну силу проти Філадельфії, якщо та не дасть притулок його війську. Він розумів, що без належного місця проживання його армія довго не протримається, оскільки вже на той момент солдати страждали від несприятливих погодних умов, а також почала спалахувати віспа.
Комітет на чолі з Бенджаміном Франкліном розумів, що не хоче розв’язувати новий конфлікт, тим більше безпосередньо на своїй території. Провівши перемовини з власниками дворів і таверн, війська отримали згоду на розміщення. Самі ж власники погодилися на встановлені тарифи. Це допомогло припинити конфлікт, що назрівав.
Філадельфія — головний постачальник та зміни міста
Кожне військо завжди отримує продовольчі товари, зброю, тобто все необхідне. Порт міста та його промисловість були головною торговою й суднобудівною точкою. Через це Філадельфія задовольняла всі потреби у забезпеченні військ. Це зробило її участь вельми важливою. Наше місто надавало всі товари британським військам, від постачання свічок до свіжої провізії.
Крім надання важливих продуктів, Філадельфія стала прихистком для сотень біженців. Конфлікт Семирічної війни вплинув на населення. До міста тікали люди із Західної Пенсильванії та акадійці. Перші боялися нападів індіанців, а других вигнали з їхніх рідних домівок у Новій Шотландії. Кожен біженець шукав захист та фінансову підтримку, яку вони пізніше й отримали.
Однак Семирічна війна вплинула на розвиток самої Філадельфії та її околиць. Вони стрімко почали перетворюватися з колоніального містечка на велике та розвинуте місто. Війна — це безсумнівно жахливий період, який може тривати роками. Проте, дивлячись на Філадельфію, варто сказати, що Семирічна війна принесла свої покращення. Цей час був дуже складним для багатьох представників різних міст, яких бойові дії зачепили безпосередньо. Але в той самий момент наше місто показало себе з кращої, войовничої сторони. І невідомо, яка б доля була у Філадельфії та її жителів, якби не війна, яка тривала цілих сім років.