Бенджамін Раш був непересічною особистістю з різноманітними інтересами та досягненнями. Протягом життя він займався політикою, медициною, філософією та освітою, був реформатором та просвітником. Раш був серед підписантів Декларації незалежності США, у Континентальній армії служив хірургом, а у мирні часи став професором у Пенсільванському університеті. Далі на philadelphiayes.
Як політик він виступав за скасування рабства, за відкриття безплатних державних шкіл та освіту для жінок. Його праці у сфері медицини стали підґрунтям розвитку психіатрії та терапії. Розповідаємо більше про життя та діяльність відомого філадельфійця.
Освіта та початок кар’єри
Бенджамін народився у маленькому містечку неподалік від Філадельфії 4 січня 1746 року. Його батьки мали британське походження, а Бенджамін у родині був четвертим із семи дітей. Через п’ять років після його народження раптово пішов з життя його батько. Мати піклувалась про дітей сама.
Коли Бенджаміну виповнилось 8 років, його відправили до тітки, де він почав навчатись у школі. Потім юнак вступив у коледж у Нью-Джерсі та здобув ступінь бакалавра у 14 років. Своє навчання він надалі продовжив спочатку у Філадельфії, а потім в Единбурзькому університеті в Шотландії. Останній він закінчив у 1768 році зі ступенем магістра. На той час Бенджамін вивчив французьку, італійську та іспанську мову.
У 1769 році Раш повернувся до Філадельфії, де відкрив власну медичну практику та почав викладати хімію у місцевому коледжі. Він писав підручники та поступово розвивав як практичну, так і академічну кар’єру.
Бенджамін заручився з Сарою Іві, але дівчина померла до весілля. Тож у 1776 році його дружиною стала Джулія Стоктон. У пари народилось 11 дітей, 7 з яких дожили до повноліття.
Боротьба за незалежність
У роки Війни за незалежність Бенджамін Раш проявив активну громадянську позицію. Він брав участь у діяльності організації «Сини Свободи», став представником Пенсільванії на Континентальному конгресі та підписував Декларацію незалежності. Він також став представником Філадельфії у конституційній конвенції та став членом медичного комітету Конгресу.
Під час війни Бенджамін був військовим хірургом. Ця служба тоді була вкрай тяжкою. Жертв було багато, поширювались інфекційні хвороби, а медичного постачання практично не надавалось. Попри все це Раш був хірургом Континентальної армії та опікувався профілактичною військовою медициною. Він відкрито вказував на зловживання з боку медичного комітету та недофінансування пацієнтів, що стало причиною його відставки у 1778 році.
Після перемоги Бенджамін одержав призначення у лікарню штату Пенсільванія. Він також став делегатом до Конгресу та був скарбником Монетного двору з 1797 по 1813 рік.
Подальша діяльність
У післявоєнні роки Бенджамін Раш продовжив свою медичну, освітню та просвітницьку діяльність. У 1788 році його обрали до Американської академії мистецтв і наук. У 1791 році він став професором у Пенсільванському університеті та до своєї смерті залишався найвідомішим лікарем у США.
Він був прихильником практики кровопускання та «очищення» організму токсичними речовинами. Ці методи не завжди допомагали пацієнтам, але Раш був впевнений у їх ефективності та широко застосував їх, наприклад, під час епідемії жовтої лихоманки. Відсутність успіху у лікуванні багатьох пацієнтів не впливала на його погляди.
У Філадельфії він сприяв створенню державного диспансеру для пацієнтів з низьким доходом, а також осушуванню територій біля річок, що сприяло зниженню поширення інфекційних хвороб у регіоні. У 1789 році лікар вперше описав «гарячку денге». У 1812 році видав монографію з лікування психічних розладів, яка стала першою подібною працею в американській медицині. У цій роботі Раш класифікував психічні захворювання, описав їх можливі причини та лікування. Саме тому його часто називають батьком американської психіатрії.
Щодо просвітницької діяльності та громадянської позиції, то Бенджамін Раш був відомий тим, що:
- брав участь у русі за скасування рабства ще з 1766 року та за рівні права для чорного та білого населення;
- виступав проти смертної кари та пропонував замінити її на довічне ув’язнення;
- запропонував модель освіти для жінок, яка включала англійську мову, музику, спів, танці, історію, філософію та бухгалтерію, а також брав участь у заснуванні Філадельфійської академії молодих жінок;
- вважав за необхідне використовувати християнство у суспільному житті та в освіті й був співзасновником Біблійного товариства у Філадельфії.
Бенджамін Раш також взяв участь у заснуванні коледжу Дікінсон у Карлайлі. У 1791 році він став членом Баварської академії наук, а через 3 роки – Шведської королівської академії наук. Брав участь у діяльності Американського філософського товариства.
Помер видатний філадельфієць 19 квітня 1813 року від епідемічного висипного тифу. Його поховали на цвинтарі Церкви Христової у Філадельфії. Згодом поряд із ним знайшла свій останній спочинок його дружина.