Філадельфію не випадково називають історичним серцем США. Саме в цьому місті підписали Декларацію про незалежність країни у 1776 році, тут відбувся Перший та Другий континентальний конгрес та встановили Дзвін Свободи, що символізує права та свободи людини. Розповідаємо більше про шлях до незалежності США та історію її здобуття. Далі на philadelphiayes.
Протистояння Великої Британії та американських колоній
Шлях до незалежності американських колоній почався з середини XVIII століття. Між ними та британським урядом все частіше виникали непорозуміння та з’явилось протистояння, а саме:
- у 1765 році лондонським парламентом було введено податок, щоб підтримати військові частини в Новому Світі. Громадяни відреагували бойкотом та організованими нападами на тих, хто збирав цей податок. Через кілька місяців податок скасували;
- у 1767-68 роках канцлер скарбниці Великої Британії Чарльз Таунсенд ініціював прийняття ряду законодавчих актів для уніфікації правил торгівлі та збільшення виплат американським губернаторам та суддям, щоб зберегти їх лояльність. Задля цього ввели імпортні мита на товари з Європи (фарби, скло, свинець, чай, папір), що спричинило протести. Палата представників Массачусетсу звернулась до короля Георга III та закликали колонії бойкотувати імпортні товари. Це призвело навіть до збройних сутичок у Бостоні у 1770 році;
- у 1773 році Британія підписала акт, згідно з яким англійська Ост-Індійська компанія одержувала податкові пільги, що виключало конкуренцію з іншими учасниками ринку. Це також спричинило протести.
Цього разу конфлікт не вичерпався. Британія заблокувала порти та вирішила змінити владу в колоніях. Коли ж колоністи відмовились підкорюватись, губернатору Томасу Гейджу наказали придушити протести силою. У квітні 1775 року поблизу Лексінгтона виникла збройна сутичка між колоніальною міліцією та британськими військами. Цю подію вважають початком Американської революції та війни за незалежність.
Другий континентальний конгрес
Американці були налаштовані рішуче, тож уже 10 травня представники 12-и колоній зібрались разом для формування подальшого плану дій. Місцем зібрання Другого континентального конгресу обрали Філадельфію. Саме тут 14 червня було вирішено створити власну армію, яку очолив Джордж Вашингтон, а 6 липня прийняли «Декларацію про причини і необхідність взятися за зброю».
Варто зазначити, що за декілька днів американці також підписали «Петицію оливкової гілки». У цьому документі вони пропонували королю вірність та мир у випадку скасування законів, які вважали неприйнятними.
Коли Георг ІІІ отримав новини про збройні сутички між британськими військами та колоністами, то відмовився розглядати цю петицію. Натомість 23 серпня він видав документ, яким зобов’язав британських чиновників придушити повстання. Дізнавшись про це, навіть найбільш лояльні представники Конгресу зрозуміли, що війни не уникнути. Тож, 6 грудня вони прийняли документ про те, що вимоги британського парламенту до них – безпідставні, адже колонії ніколи не були частиною демократичного суспільства.
На початку 1776 року у «Пенсільванському журналі» його редактор Томас Пейн опублікував памфлет «Здоровий глузд». У ньому йшлося про те, що колонії утримуються в рабстві силоміць, а тому війна за незалежність неминуча та необхідна. Тираж журналу склав понад 130 тисяч примірників, тож ця ідея набула розголосу, а водночас і популярності. 15 травня 1776 року у рамках того ж таки Другого континентального конгресу було ухвалено резолюцію з рекомендацією колоніям, які бажають незалежності, публічно зрікатись присяги вірності Великій Британії та формувати власні нові уряди.
Проголошення незалежності та війна
Резолюцію про проголошення незалежності від Великобританії та створення нової конфедеративної держави на Конгресі ухвалили 7 червня 1776 року. Щоб підготувати офіційний документ, узгодили комітет з п’яти делегатів – Джона Адамса, Томаса Джефферсона, Бенджаміна Франкліна, Роджера Шермана та Роберта Лівінгстона. Саме вони створили «Декларацію незалежності», яку 2 липня одноголосно схвалили делегати Другого континентального конгресу.
Президент Конгресу Джон Хенкок та секретар Чарльз Томсон підписали «Одноголосну декларацію тринадцяти об’єднаних держав Америки» 4 липня 1776 року. Саме цей день святкують у США як День незалежності. Урочисте підписання документа відбулось 2 серпня 1776 року.
Тим часом військові дії тривали. Континентальна армія зазнала поразки у битві за Лонг-Айленд 27 серпня, що спричинило пожвавлення бойових дій. Вони тривали ще п’ять років, упродовж яких успіх супроводжував то одну, то іншу сторону конфлікту. Переломний період почався лише коли у 1778 році на боці США виступили Франція та Іспанія. Війна закінчилась в жовтні 1781 року. США перемогли у битві при Йорктауні, де війська, підпорядковані Джорджу Вашингтону, змусили британську армію капітулювати.
Таким чином, США вдалось відвоювати свою незалежність, яка була вже затверджена у Філадельфії у 1776 році.