Американський політик Джордж Даллас мав довгу та багату посадами політичну кар’єру. Він був мером Філадельфії, міністром та 11-м віцепрезидентом США. Його батько прагнув побачити успіхи сина у юридичній сфері, але той обрав інший шлях і зміг застосувати свої здібності якнайкраще. Розповідаємо докладніше про історію життя відомого політика, який народився та виріс у Філадельфії. Далі на philadelphiayes.
Родина та освіта
Джордж народився 10 липня 1792 року у Філадельфії. Його батька звали Олександр Джеймс Даллас, він мав шотландське походження та збудував гідну політичну кар’єру. В адміністрації Джеймса Медісона він був міністром фінансів, а потім також був військовим міністром. Мати звали Арабелла Сміт, вона народилася в Англії.
В родині зростало шестеро дітей. Вони мешкали на Четвертій вулиці, а також мали приватний будинок у сільській місцевості. З огляду на роботу батька, Джордж з дитинства занурився у світ політики та почав цікавитись тим, як саме він влаштований та які кар’єрні можливості надає.
Хлопець здобував базову освіту в підготовчих школах квакерів, а потім вступив до коледжу у Нью-Джерсі (нині – Принстонський університет). У 1810 році закінчив цей заклад освіти з відзнакою. Потім почав працювати у канцелярії свого батька, де вивчав юриспруденцію. У 1813 році був прийнятий до адвокатури.
Дипломатична та політична кар’єра
Майбутня юридична кар’єра не надто захоплювала юнака. Коли у 1812 році почалась війна з Британією, він хотів приєднатись до лав армії, але батько не дозволив цього синові. Натомість Даллас одержав посаду секретаря дипломата Альберта Галлатіна. Разом із ним він вирушив до Росії за підтримкою. Через пів року ця місія була продовжена у Лондоні.
До США Джордж повернувся влітку 1814 року з проєктом британської мирної угоди. Після цього його призначали на посаду у скарбниці, про що домовився його батько. Він все ще не втрачав надії побачити сина успішним юристом та не надто підтримував його прагнення займатись політикою.
Згодом Джордж став радником Другого банку США. Коли у 1817 році помер його батько, він одержав призначення на посаду заступника генерального прокурора Філадельфії. На цій посаді Даллас працював до 1820 року, водночас починаючи планувати життя за власним бажанням.
Варто зазначити, що політичний клімат у післявоєнній Пенсільванії був доволі хаотичним. За контроль змагались різні партії. У Філадельфії було засновано «Сімейну партію», очільником якої став Даллас. Він підтримував ідею верховенства Конституції, створення потужної централізованої банківської системи та сприяння національній торгівлі задля зміцнення економіки.
Партія Далласа здобула контроль над міською радою, а Джордж упродовж року був мером Філадельфії. Однак уже у 1829 році він став прокурором у східному окрузі Пенсільванії. Водночас він переміг на виборах та став сенатором від Пенсільванії. На цій посаді він залишався трохи більше як рік та очолював Комітет з військово-морських справ. Балотуватися вдруге відмовився, частково через власне небажання, а також тому, що дружина не хотіла їхати з Філадельфії.
Після цього Джордж на деякий час знову повернувся до адвокатської практики, був генеральним прокурором Пенсільванії до 1835 року та приєднався до масонів. У 1837 році він одержав призначення на посаду міністра у Росії, на якій працював упродовж наступних двох років.
Неочікувано для себе Даллас став кандидатом на виборах від Демократичної партії у 1844 році, коли інший кандидат відмовився брати участь. Про цю можливість йому повідомили, коли він перебував у себе вдома. Джордж поміркував і врешті погодився висунути свою кандидатуру. Результати виборів тоді передбачити було важко, проте долею йому судилось перемогти та стати віцепрезидентом. Перебуваючи на цій посаді, він:
- підтримував протекціоністську тарифну політику, але водночас намагався сприяти зниженню тарифів;
- підтримував анексію території Орегон та Мексики під час мексикансько-американської війни, тому що бажав територіальної експансії США, але врешті вдовольнився домовленостями, яких вдалось досягти;
- сприяв у призначенні Роберта Волкера міністром фінансів.
Перебуваючи на посаді віцепрезидента, Джордж мав намір долучитись до президентських виборів у 1848 році. Однак той факт, що він не підтримав зниження тарифів та не проголосував за нього, значно знизило його рейтинги у Пенсільванії. Негативне ставлення посилювала підтримка Далласом народного суверенітету у питанні рабства. Тому врешті він відмовився від цієї ідеї. На посаді віцепрезидента він залишався до 1849 року.
Останні роки життя
У 1856 році Даллас був призначений міністром Великої Британії і обіймав цю посаду до 1861 року. Йому вдалось вирішити багато делікатних питань взаємодії між країнами мирним шляхом. Завершивши дипломатичну кар’єру, він не брав участі у політичному житті країни. Лише іноді висловлювався з поточних питань.
Видатний політик пішов з життя у Філадельфії 31 грудня 1864 року. Був похований у Церкві Святого Петра.