У XXI столітті Філадельфія відома як толерантне місто, відкрите для всіх спільнот і представників різних релігійних течій, сексуальних уподобань, і т. ін. Проте так було не завжди. У 1830-х роках у різних містах США почались заворушення, пов’язані з протистоянням католиків і протестантів. Досягли вони й Філадельфії та регіону, де з травня по липень 1844 року тривали масштабні й криваві сутички релігійних спільнот.
Після цих подій влада та містяни замислились над новими підходами до підтримки порядку. Це з часом призвело до консолідації округу. Розповідаємо більше про протести та їх наслідки на philadelphiayes.
Релігійний антагонізм у Філадельфії
Релігійні протистояння у Філадельфії, що загострились у XIX столітті, мали давнє коріння. Річ у тім, що більшість колоністів у регіоні спочатку були протестантами. Власне, релігійне питання для них і ставало причиною еміграції з Європи. Проте згодом до Філадельфії почало приїжджати й багато католиків. Тож сутички між цими групами тривали ще з 1780-х років.
У 1828 році у місті сталось перше вбивство на релігійному підґрунті. У 1831 році відбулась кривава сутичка між ірландськими католиками та протестантами.
На початку 1840-х років це протистояння почало загострюватись. Основною причиною стала нібито загроза католицькій Біблії у державних школах. Ірландський іммігрант і католицький єпископ Френсіс Патрік Кенрік виступив проти впливу протестантських вчителів, які змушували учнів читати Біблію короля Якова та співати протестантські гімни.
Ці та подібні скарги своєю чергою об’єднали нативістів – протестантів. У 1842 році вони створили Американську протестантську асоціацію, щоб захистити Америку від впливу католицтва. Наступного року редактор Льюїс Левін у своєму виданні «Дейлі Сан» почав нападати на католицизм та католицьких іммігрантів. За його підтримки була заснована нативістична політична партія – Американська республіканська асоціація.
Загострення релігійного протистояння та початок протестів
У 1844 році описані вище суперечки особливо загострились в окрузі Кенсінгтон. Це передмістя розташоване на північний схід від Філадельфії. У ньому мешкало багато іммігрантів з Ірландії. Серед них були досить значні спільноти як католиків, так і протестантів.
У лютому цього року директор місцевої католицької школи Г’ю Кларк запропонував призупинити читання Біблії учнями. Він вважав, що шкільна рада має розробити чіткі правила, які підтримають представники всіх релігійних течій. На думку нативістів така пропозиція була загрозою їх свободі. Тисячі людей тоді вперше зібралися на площі Незалежності для протесту. У травні 1844 року вони знову зібралися у Кенсінгтоні, але зібрання було розігнане місцевою владою.
Спалахи насильства почались через три дні. Нативісти повторили своє зібрання 6 травня та розпочали бійку з католиками. Під час неї загинув молодий протестант Джордж Шиффлер. Потім стало відомо про загибель від поранень ще декількох учасників протестів. Протести тривали, поширюючись Філадельфією, у місті розпочались пожежі.
Тоді шериф звернувся за допомогою до Першої бригади Пенсільванської міліції та її командувача бригадного генерала Джорджа Кадваладера. Війська не зустріли на вулицях міста великого опору. Натомість продовжувались підпали та акти насильства. Так, натовп знищив католицьку семінарію, два католицькі храми та декілька приватних будинків, включно з помешканням Г’ю Кларка. Поліція та громадські загони почали прибувати до Філадельфії з інших міст, щоб придушити заворушення. Невдовзі до них доєднались війська армії та флоту США й 10 травня насильство припинилось.
Подальші сутички
На вулицях Філадельфії запанував спокій, але у повітрі все ще відчувалось напруження. Як католики, так і протестанти чекали на нові спалахи насильства та сутички. У південному районі Філадельфії, Саутварку, католики та протестанти почали збирати зброю. Коли про це стало відомо на початку липня, почались нові протести. Люди вимагали вилучити цю зброю та збирались у натовпи упродовж декількох днів.
Шериф знову звернувся по допомогу до Джорджа Кадваладера, який з 200 бійцями вирушив до місця протестів. Людей вдалось умовити розійтись без кровопролиття й на декілька днів знову запанувала тиша. Проте це виявилось затишшя перед бурею.
Натовп знову зібрався 7 липня. Цього разу люди були озброєні гарматами. Річ у тім, що місцеві католики ув’язнили у церкві декількох протестантів. Люди вимагали їх звільнення. Генерал разом із солдатами повернувся до Саутварка ввечері та знову спробував умовити протестувальників розійтись. Натомість з натовпу у військових полетіло каміння, цегла та пляшки. Солдати у відповідь відкрили по людях вогонь. Багато було поранено, двоє – вбито.
Натовп почав лютувати та зробив спробу контратакувати солдатів. Майже до ранку на вулицях Саутварка тривали бої, у тому числі із застосуванням гармат. Було багато поранених та загиблих з обох сторін. Сутичка припинилась, коли солдати покинули район. Проте до Філадельфії було спрямовано ще більше військових, щоб патрулювати вулиці та сприяти уникненню нових заворушень.
Результати протестів нативістів у Філадельфії
Філадельфія, як і багато інших американських міст, з початку 1830-х років пережили сплеск релігійних сутичок. У США лише зрідка вони тривали більше одного дня чи перетворювались на справжні вуличні бої. Саме тому філадельфійські заворушення 1844 року виділились на загальному фоні як тривалістю, так і жорстокістю. Цьому сприяли газетярі та політики, які часто розпалювали ненависть між протестантами та католиками. На перший погляд, могло здатись, що антикатолицьке насильство просто поширилось із Північної Ірландії, проте у місті ставалось багато навмисних провокацій.
Попри все, що відбулось, протистояння різних груп ірландців у Філадельфії залишилось нерозв’язаним. Більшість філадельфійців не бажала публічно підтримувати напади на католиків. Ба більше, понад 2000 осіб підписали звернення з підтримкою дій солдатів, які розганяли натовпи протестувальників, використовуючи зброю. У жовтні у Філадельфії відбулись вибори. Явка була досить високою, але лише декілька прихильників нативної політики отримали місця в Конгресі. Тож насильницькі дії протестантів не були підтримані та не знайшли розуміння серед суспільства.
Водночас місцева влада та самі філадельфійці зацікавились іншим питанням, а саме – планами щодо посилення поліції та запобігання подібних заворушень у майбутньому. Навесні 1845 року було ухвалено закон, згідно з яким кожне велике місто та район округу Філадельфія мали розширити штат поліціянтів до щонайменше одного на кожні 150 платників податків. У 1850 році був створений новий поліційний округ Філадельфії. Він охопив усе місто, включно з найбільш віддаленими районами, такими як Кенсінгтон і Саутварк. Врешті це сприяло об’єднанню округу Філадельфія у 1854 році з утворенням єдиного уряду.
Тож протести нативістів у Філадельфії мали наслідки, але зовсім не такі, на які очікували їх учасники. Влада та мешканці зробили все, щоб захиститись від таких подій у майбутньому та зберігати спокій на вулицях.